Пряма і непряма мова
Пряма мова як засіб передачі чужої
Мета: Ознайомити учнів із різними способами передачі чужого мовлення, зокрема прямою мовою, розділовими знаками при ній. Розвивати увагу, спостережливість. Виховувати прагнення бути справжньою людиною.
Обладнання: підручник, таблиця “ Пряма мова ”. Хід уроку
Ι. Організаційна частина.
ΙΙ. Оголошення теми і мети уроку. Робота над темою уроку.
1. Актуалізація опорних знань.
Часто виникає пособами це треба передати чуже мовлення. Якими способами це можна зробити? Для підтвердження думки використайте подані речення:
- Пряма мова ( діалог ):
Звертаючись до сучасника, українська поетеса Ліна Костенко застерігала: « Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки ».
- Непряма мова:
Звертаючись до сучасника, українська поетеса Ліна Костенко застерігала його, щоб він боявся людині душу ошукати, бо якщо в цьому схибить – то уже навіки.
- Просте речення:
Звертаючись до сучасника, українська поетеса Ліна Костенко закликала його боятися ошукати душу людині.
Як розумієте вислів « боятися ошукати душу людині »?
2. Робота з підручником.
Розгляньте схеми речень із прямою мовою. Розкажіть за схемами про розділові знаки при прямій мові. ( вправа 7; сторінка 12 ).
- Вправа на спостереження.
Подорожували якось разом Вода, Вогонь і Честь. Прийшли на роздоріжжя, де їм треба було розійтися. Вогонь сказав: « Якщо загубите мене захочете знайти, то підіть у той бік, де відчуваєте тепло ». Вода мовила : « А коли мій загубите слід, то шукайте разом з тим, хто хоче втамувати спрагу ».
Честь стояла мовчки, слухаючи своїх друзів. « За якими ознаками тебе знайти, коли загубимо? – запитали Вода і Вогонь. « Той, хто загубить мене, - тихо відповіла Честь, - уже ніколи знайти не зможе. Я буваю тільки з тими, хто мене не втрачає » ( Нар. Творчість).
─ Знайдіть пряму мову. Дайте визначення,скориставшись інформацією з правила.
─ Чим супроводжується пряма мова ? ( Слова автора. )
─ Зачитайте слова автора.
─ То з яких двох частин складається речення з прямою мовою? (Слів автора і прямої мови. )
─ Як об’єднуються ці дві частини? ( За змістом, інтонаційно).
─ Де можуть стояти слова автора? ( Перед, у середині, після прямої мови.)
─ З якою інтонацією вимовляються слова автора? ( Завжди розповідною. )
─ З якою інтонацією вимовляються пряма мова? ( Розповідною, питальною, спонукально, окличною.)
- Коментоване письмо.
─ Пригадайте, які розділові знаки ставляться при прямій мові. ( Учні аналізують за таблицею або схемам на дошці.)
«П, ( ?! )» - а.
«П, - а, - П. ( ?! )»
«П, ( ?! ) – а: - П . ( ?! )»
А : «П. ( ?! )»
«П, - а. – П. ( ?! )»
А: «П, ( ?! )» - а.
«Бережіть честь змолоду!» - каже народна мудрість.
Як сказано у Павла: « Живіть благочестиво у Христі». ( Л. Костенко. )
« Як гарно, - гадав я , - що ми, люди, такі різні,що один з нас потребує зовсім іншого, ніж другий. Те, що для одного – завалящий крам, для другого – велика цінність». ( В. Підмогильний. )
«Близьких не маю, - зітхає. – Самітній я – як вітер в степу». ( Наталена Королева. )
« Хто – як Бог? – галасом мав вождь-архангел. Люд же свій навчав: - Будь у малому вірним – натхнення шукай у величному». ( Наталена Королева. )
Вірунька не захотіла більше слухати: «Годі, йдіть собі, не товчіться під вікнами, в мене діти сплять», - і, прихиливши вікно, вона розтанула в сутіні кімнати. ( О. Гончар. )
- Пояснювальний диктант.
І знову само шепочеться кудись до берегів, до темних урочищ Скарбного: «Дорожіть днем – ось що я вам скажу, молоді! Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий». ( О. Гончар. )
«Живе не той, хто чадить. Живе – хто іскрить!» - додав Нечуйвітер. ( О. Гончар. )
«За щуками? Та чи тільки за ними? – думає, дивлячись услід їм, Баглай. – Не стільки щук, як, може, саму себе там шукає людина, шукає дружби з природою, гармонії з отими водами, з небом, з отим рідним простором… » ( О. Гончар )
В. Сухомлинський наголошував: «Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі».
«Не зажди говори, що знаєш, а зажди знай, що говориш», - вчить народна мудрість.
«Дурний ти, хлопче! – каже баба. – Чоловік на те й уродився, щоб робити,а не лежати». ( Панас Мирний. )
«Відсутність смаку, одірваність од природи, і моральний занепад, і душевна сліпота, - зазначав у своєму «Щоденнику» О. Довженко, - разючі і незрівнянні ні з чим».
ІІІ. Підсумок уроку.
─ Яку тему опрацьовували?
─ Які є способи передачі чужого мовлення?
─ Яка будова речень із прямою мовою?
─ Побудуйте найпоширеніші схеми речень із прямою мовою.
ІV. Домашнє завдання. § 3, ( ст. 2 4– 27 ), вправа 36, ст. 27.
|